Майже в кожної з нас у нотатках є прогалини: тиждень відпустки, кілька забутих днів, довша перерва. Це нормально. Просто варто знати, як читати такі прогалини.
Найважливіше правило: відсутність запису — це відсутність інформації, а не інформація про те, що нічого не відбувалося. День без нотатки — не те саме, що день із нотаткою «почуваюся добре». Якщо пізніше ви переглядатимете свої спостереження (чи покажете їх лікарю), вважайте порожні дні «не знаю», а не «все було гаразд». Якщо читати порожні дні як добрі, картина може спотворитися — у який бік, невідомо, адже саме цього ви й не записали.
Тому допомагають три різні види записів: «у мене є симптом», «у мене немає симптому» (це цінний запис!) і — коли доповнюєте пізніше — «не пам'ятаю». Коротка нотатка «без болю» каже більше, ніж порожній день. А якщо ви щось дописуєте через кілька днів, позначте, що це доповнення, — наприклад, датою додавання. Так ви й лікар зможете відрізнити спостереження того дня від того, що ви відновлюєте з пам'яті.
Чи позбавляють прогалини нотатки цінності? Ні. Навіть нерегулярні нотатки допомагають помічати те, що повторюється, і готувати запитання до прийому. Нічого «надолужувати» теж не потрібно — чесний запис із прогалинами кращий, ніж заповнений через силу. Регулярність — корисна звичка, а не обов'язок.
І найважливіше правило з усіх: нотатки ніколи не є вхідним квитком до лікаря. Якщо щось вас турбує, запишіться на найближчий можливий термін — можна прийти без жодних записів. У разі раптових симптомів, як-от дуже рясна кровотеча чи раптовий сильний біль, терміново зверніться по допомогу.